P. Kulish, 1871
глава 1 2 3 4 5 2 Thessalonians 1 2 3
1:1 Павел, та Сильван, та Тимотей до церков Солунських.у Бозї Отцї і Господї Ісусї Христї: Благодать вам і мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
1:2 Дякуємо Богові всякого часу за всїх вас, роблячи спомин про вас у молитвах наших,
1:3 без перестану згадуючи ваше діло віри, і працю любови, і терпіннє уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,
1:4 знаючи, браттє Богові любе, вибраннє ваше.
1:5 Бо благовістє наше не було до вас у слові тілько, а і в силї, і в Дусі сьвятому, і в великій певнотї, яко ж і знаєте, які ми були між вами задля вас.
1:6 І ви стали послїдувателями нашими і Господнїми, прийнявши слово в великому горю з радощами Духа сьвятого,
1:7 так що ви стали ся взором усім віруючим у Македониї і Ахаї.
1:8 Од вас бо промчало ся слово Господнє не тілько в Македониї і Ахаї, та й у всяке місце віра ваша в Бога пройшла, так що не треба нам що й казати.
1:9 Вони бо самі про нас звіщають, який вхід мали ми до вас і як ви обернулись до Бога од ідолів, служити Богу живому і правдивому,
1:10 і ждати Сина Його з небес, котрого воскресив з мертвих, Ісуса, збавляючого нас від наступаючого гнїва.
2:1 Самі бо знаєте, браттє, про вхід наш між вас, що не марно він став ся;
2:2 нї, пострадавши перед тим і дознавши зневаги, як знаєте, в Филипах, зосьмілились ми в Бозї нашому глаголати до вас благовістє Боже з великою боротьбою.
2:3 Утїшеннє бо наше (було) не від лукавства, анї від нечистоти, анї в підступі,
2:4 а яко ж ми вибрані від Бога, щоб повірити нам благовістє, так ми й глаголемо, не як ті, що людям догоджують, а Богу, що розвідує серця наші.
2:5 Школи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок.
2:6 Не шукали ми нї від людей слави, нї од вас, нї од инших, можучи в повазї бути, яко Христові апостоли.
2:7 Нї, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє дїток своїх,
2:8 оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю, передати вам не тілько благовісте Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі.
2:9 Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.
2:10 Ви сьвідки і Бог, як преподобне, і праведно, і непорочне ми обертались між вами віруючими,
2:11 яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали, і сьвідкували;
2:12 щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу.
2:13 Того ж то й дякуємо Богові без перестану, що ви, прийнявши слово проповідї Божої від нас, прийняли не яко слово чоловіче, а (яко ж справдї є,) слово Боже, котре й орудує в вас віруючих.
2:14 Ви бо, браттє, стали послїдувателями церквам Божим, що в Юдеї в Христї Ісусї, тим що й ви пострадали від своїх земляків, як і вони від Жидів,
2:15 що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і нас вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні,
2:16 що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець кнїв (Божий).
2:17 Ми ж, браттє, осиротівши без вас на час-годину, лицем, а не сердцем, ще більш старались з великим бажаннєм бачити лице ваше.
2:18 Тимже хотїли ми йти до вас, я таки Павел раз і вдруге, та й заборонив нам сатана.
2:19 Яка бо нам надїя, або радість, або вінець похвали? чи й не ви ж перед Господом нашим Ісусом Христом у приході Його?
2:20 Ви бо слава наша і радість.
3:1 Тим же вже, не стерпівши, зволили ми зостати ся самим в Атинах,
3:2 і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втішити вас у вірі вашій,
3:3 щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено.
3:4 Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте.
3:5 Того. ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш.
3:6 Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас,
3:7 тим то втішились ми, браттє, вами у всякому горю, і нужді нашій, вашою вірою:
3:8 бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господі.
3:9 Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим,
3:10 ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої?
3:11 Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай направить путь наш до вас.
3:12 Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всіх, яко ж і ми до вас,
3:13 щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа наглого Ісуса Хриота з усіма сьвятими Його.
4:1 Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господі Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобав вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували.
4:2 Бо знаєте, які заповіді дали ми вам Господом Ісусом.
4:3 Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду,
4:4 щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостЇ і честі,
4:5 не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога;
4:6 щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували.
4:7 Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.
4:8 Тимже, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого.
4:9 Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.
4:10 І справді ви так чините всїм братам по всій Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,
4:11 і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам,
4:12 щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не ввали нужди нї в чому.
4:13 Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надії.
4:14 Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.
4:15 Се бо дам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.
4:16 Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;
4:17 потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господові на воздух, і так завсїди з Господем будемо.
4:18 Тим же втішайте .один одного словами сими.
5:1 Про часи ж і пори, браттє, не треба вам писати.
5:2 Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.
5:3 Бо, як ховорити муть: "Упокій і безпечність", тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.
5:4 Ви ж, браттє, не в темряві, щов той день як злодій, захопив вас.
5:5 Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.
5:6 Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.
5:7 Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся.
5:8 Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і
5:8 шолом надїї на спасенне.
5:9 Бо не призначив нас Бог на гнїв, а на одержаннє спасення, через Господа нашого Ісуса Христа,
5:10 що вмер за нас, щоб, чи то пильнуємо, чи то спимо, укупі з Ним жили.
5:11 Того ж то втїшайте один одного і збудовуйте один одного, яко ж і робите.
5:12 Благаємо ж вас, браттє, знайте тих, которі працюють між вами, і старшинують над вами в Господї, і навчають вас,
5:13 і поважайте їх вельми високо в любові за діло їх. Живіть мирно між собою.
5:14 Благаємо ж вас, браттє, урозумлюйте непорядних, утішайте малодушних, піддержуйте немочних, довго терпіть усім.
5:15 Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного, і для всіх.
5:16 Всякого часу радуйтесь.
5:17 Без перестану молїтесь.
5:18 За все дякуйте: така бо воля Божа в Христї Ісусї про вас.
5:19 Духа не вгашуйте.
5:20 Пророцтвами не гордуйте.
5:21 Всього досліджуйте; доброго держітесь.
5:22 Од усякого виду лихого вдержуйтесь.
5:23 Сам же Бог упокою нехай осьвятить вас зовсім, і ввесь ваш дух, і душа, і тіло нехай збережеть ся непорочне у прихід Господа нашого Іеуса Христа.
5:24 Вірен, Хто покликав вас. Він і зробить (се).
5:25 Браттє, молїте ся за нас.
5:26 Витайте все браттє цїлуваннем сьвятим.
5:27 Заклинаю вас Господом, прочитати посланнє се перед усїм браттем.
5:28 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь.
1:1 Павел, та Силуан, та Тимотей церкві Солунській у Бозї, Отцї нашому, і Господі Ісусї Христї:
1:2 Благодать вам і впокій од Бога, Отця вашого, і Господа Ісуса Христа.
1:3 Дякувати мусимо Богу завсїди за вас, браттє, яко ж воно й достойно, бо вельми росте віра ваша, і множить ся любов кожного з усіх вас один до одного;
1:4 так що ми самі хвалимось вами по церквах Божих за терпіннє ваше і віру у всіх гоненнях ваших і в горю, що приймаєте,
1:5 в доказ праведного суду Божого, щоб удостоїтись вам царства Божого, ради котрого й страждаєте.
1:6 Бо ж праведно в Бога, віддати горе тим, що завдають вам горя,
1:7 а вам горюючим, одраду з нами в одкриттю Господа Ісуса з неба з ангелами сили,
1:8 в огні поломяному даючи відомщеннє тим, що не знають Бога і не корять ся благовістю Господа нашого Ісуса Христа.
1:9 Вони приймуть муку, погибель вічну від лиця Господнього і від слави потуги Його,
1:10 як прийде прославити ся у сьвятих своїх і дивним бути у всїх віруючих (бо ввірувано сьвідкуванню нашому між вами) в той день.
1:11 Того й молимо ся всякого часу за вас, щоб сподобив вас поклику Бог ваш, і сповнив усяке благоводеннє благости і діло віри в силї,
1:12 щоб прославилось імя Господа яашого Ісуса Христа в вас, а ви в Ньому, по благодатї Бога нашого і Господа Ісуса Христа.
2:1 Благаємо ас вас, браттє, ради приходу Господа нашого Ісуса Христа і ради нашого збору до Него,
2:2 не скоро хитайтесь умом, і не трівожтесь нї духом, нї словом, нї посланнєм нашим, що нїби настав день Христів.
2:3 Нехай нїхто вас не зводить нїяким робом; бо коли не прийде відступленнє перше, і не відкриєть ся чоловік беззаконня, син погибелі,
2:4 що противить ся і несеть ся вище всякого званого Бога або шановища, так що засяде як Бог у храмі Божому, показуючи себе, що він єсть Бог.
2:5 Хиба не памятаєте, що живучи ще в вас, я се вам казав?
2:6 І тепер знаєте, що не дає йому відкритись часу свого.
2:7 Бо тайна беззаконня вже орудує, тільки той хто вдержує тепер, (удержувати ме) доки візьметь ся з середини.
2:8 І тоді відкриєть ся беззаконник, котрого Господь убє духом уст своїх, і знищить явленнем приходу свого.
2:9 Котрого (беззаконника) прихід, сатаниною силою, буде з усякою потугою і ознаками й чудесами омани,
2:10 і з усяким підступом неправди в тих, що погибають, бо любови правди не прийняли, щоб спасти ся їм.
2:11 І за се пішле їм Бог орудуваннє підступу, щоб вони вірували брехнї,
2:12 щоб прийняли суд усї, хто не вірував правді, а кохавсь у неправді.
2:13 Нам же треба дякувати Богові завсїди за вас, браттє полюблене від Господа, що вибрав вас Бог від початку на спасенне осьвяченнем духа й у вірі правди,
2:14 до чого покликав вас благовістом нашим, щоб здобути ся, слави Господа нашого Ісуса Христа.
2:15 Тим же, браттє, стійте і держіть перекази, яких навчились чи словом, чи посланнем нашим.
2:16 Сам же Господь наш Ісус Христос, і Бог і Отець наш, що полюбив нас і дає нам утїху вічню і добру надїю в благодаті,
2:17 нехай утішить серця ваші, і утвердить вас у всякому слові і дїлї доброму.
3:1 На останок, молітесь, братте, за нас, щоб слово Господнє ширилось та славилось, яко ж і в вас,
3:2 і щоб нам визволитись од безпутних і лукавих людей; бо не у всїх віра.
3:3 Вірен же Господь, котрий утвердить вас і обереже від лукавого.
3:4 Уповаємо ж у Господі про вас, що що ми вам повеліваємо, ви робите і робити мете.
3:5 Господь же нехай направить серця ваші у любов Божу і в терпіннє Христове.
3:6 Повеліваємо ж вам, братте, імям Господа нашого Ісуса Христа, відлучатись від усякого брата, що ходить непорядно і не по переказу, який прийняв од нас.
3:7 Самі бо знаєте, як вам треба подобити ся нам; бо не робили ми безладдя між вами,
3:8 анї їли дармо хлїб у кого; а в труді і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нікого з вас:
3:9 не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобати ся нам.
3:10 Бо, як були ми у вас, то так завітували вам, що хто не хоче робити діла, нехай і не їсть.
3:11 Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нічого не роблять, а метушять ся.
3:12 Таким-то повеліваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли.
3:13 Ви ж, братте, не втомлюйтесь, роблячи добре.
3:14 Коли ж хто не послухає слова нашого посланнєм, такого назначіть і не мішайтесь із ним, щоб йому був сором.
3:15 Та не за ворога вважайте його, а навчайте, яко брата.
3:16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завсїди всіма способами. Господь із усіма вами.
3:17 Витанне моєю рукою Павловою, котре єсть знав у всякому посланню; так пишу:
3:18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.
#@#